Гарна погода + вихідний день = Карпати!
Цього разу ми довго вагалися у виборі маршруту. Хотілось і покататися і відпочити і подихати свіжим повітрям і щось нового побачити... Врешті вирішили розвідати нові шляхи на хребті між Тухолькою і Воловцем, заїхати на Явірник! В сумі 45 км, 1250м. набору висоти. Рівної дороги не буде, - або підйоми, або спуски!
Пригоди почалися з самого ранку, коли мені зателефонувала Оленка, і сказала, що у неї спустило колесо... до відправлення нашої електрички була рівно година. Заїхати до неї і поміняти камеру я не встигав, тому домовилися, що вона спробує накачати колесо і доїхати до вокзалу, бо прокол був невеликий, спускало помало. Я тим часом поїхав за квитками. Потім зустрілися з Оленкою на привокзальні, ще раз докачали колесо і вчасно доїхали до вокзалу.
Висаджуємося у Лавочному і міняємо Оленці пробиту камеру. Але виявляється, що камера, яку я нашвидкоруч взяв на заміну була теж пробита :) ... добре, що були латки! Заклеїли і поїхали!
Від Лавочного до Тухольки - два маленькі перевальчики, які без проблем можна заїхати в сідлі. Спуски класні, 45-55 км/год без докручування.
В Тухольці частину підйому піднімаємось по асфальті. Потім ми якимось дивом, маючи GPS навігатор і записаний трек, проїхали потрібний поворот і заїхали не на той перевал. Довелося вертатися. Поворот знайши і почався довгий підйом. Кілька разів доводилося штовхати велосипед. Місцями ще лежав сніг, хоч за бортом було за весь день 25-31 градусів.
Доїжджаємо до роздоріжжя. Їдемо по треку - повертаємо на право, проїжджаємо якийсь шлагбаум, після якого починається дуже добра грунтова дорога, широка, як автострада!
З набором висоти, поступово відкриваються нові краєвиди на горизонті!
Дальше знову: вгору, вгору, вгору... нормальна дорога закінчується, далі пару км. піднімаємося по траві на Явірник. Їхати неможливо, йдемо пішки.
Чесно кажучи, ми добряче втомилися поки дійшли сюди. Сідаємо перекусити і трохи відпочити. Але час сплинув дуже швидко, тому не було коли розслаблятися... робимо кілька кадрів і їдемо дальше!
Доречі, більшу частину маршруту вітер дув в лице. І хоч їхати було важче, але при температурі +30 цей вітерець був нам в пригоді!
Трохи спуску і знову 250м. набору висоти. Це була найскладніша ділянка за весь день, крутий підйом, закинута і завалена деревами дорога... Здавалося, що ми вже вичерпали всі свої сили.
Підкоривши останній великий підйом, виїжджаємо на інший хребет, звідки милуємося Боржавським хребтом.
На кінець, треба сказати, ми не очікували що цей маршрут нас так вимотає. Всього лиш 45 км! Думали, що буде ще купа часу щоб відпочити на вершинах гір, але в результаті часу хватило лише на 20-хвилинну перекуску в горах. До Воловця спустилися за годину до відправки електрички на Львів (в обов'язковому порядку планували смачно повечеряти)! :)
Підйоми важкі, затяжні. Спуски класні, швидкі! Дороги в хорошому стані, болота було небагато. Якихсь складних технічних ділянок не було, ну, можливо, за винятком кількох моментів... Але фізично маршрут досить важкий, тому новачкам не рекомендується (краще почати з такого маршруту). Якщо їхати по треку, в двох місцях будуть джерела, де можна буде поповнити запаси води (приблизно на 18 і 30 км маршруту).
На загал - нам сподобалося! В горах класно відпочили від міста! Правда тепер в місті трохи відпочиваємо від гір :) !
Над відео особливо не працювали, але зазняли коротенький ролик екшин камерою. Кому цікаво - welcome!
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиДякую, гарний звіт!
ВідповістиВидалити