Одна хвилина біля Манявського водоспаду

23-24 серпня 2010 року

Прийшов час наступної вело-мандрівки. Цього разу на 80% асфальтовий маршрут починався у Івано-Франківську, через Богородчани і Підгірне до вулканчику у Старуні (відео), далі до Манявського водоспаду і назад у Франківськ. Так як хотілося відпочити і непоспішаючи милуватися красою природи, вирішуємо заночувати у готелі "Бистриця".

Цього разу в дорогу зібрались Маркіян, Катя, Оленка і я (само собою). За кілька днів до відїзду вивчаю графік залізничного сполучення до Франківська і купляю квитки. 

О 7:10 зустрічаюсь з Оленкою біля Собору Св. Юрія і прямуємо на головний вокзал. На перомі вже стояв наш поїзд. Підійшов Маркіян і ми почали пакувати велосипеди. Оскільки я на днях прикупив собі велочохол, то свій велосипед "зачохлив" швидко і естетично. Інших три велосипеди чисто символічно прикрили зелененькими кульками для сміття "ЕКО-120" :)

Сідаємо у поїзд і о 10:22 прибуваємо до Франківська. Складаємо велосипеди, вмикаєм GPS і крутим педалі.

Водоспад на ріці Камянка

18 серпня 2010 року

Дещо відпочивши від Боржави, з Ігором та Оленкою, знову плануємо виїзд в гори, але цього разу вже більш "матрасний". Плануємо "Мукачівкою" доїхати до Сколе. Звідти на велосипедах до Камянецького водоспаду і мальовничих околиць, а дальше - або на Скелі Довбуша біля Бубнища, або в Межиброди на річку. Кінцева точка маршруту, в будь-якому випадку, у Стрию.

Боржава 2010

11-12 серпня 2010 року

Не встоявши перед нестримним бажанням прокотитися на велосипеді по Карпатських хребтах, Оленка, Ігор і я остаточно вирішуємо податися у пошуках пригод на Боржаву - один із найбільш мальовничих куточків Українських Карпат.

Дещо дослідивши геополітичну ситуацію, вирішили проїхати за таким маршрутом. Плануємо стартувати у Лавочному, у Опорці піднятись на перевал (1030м) і спуститись у Скотарське, а звідти у Воловець, де і розпочати підйом на Боржаву. Закінчити маршрут планували у селі Вовчий, звідки 18:20 їде електричка на Львів.

Отож, вечором, запакувавшись у "екскурсійну" електричку поїхали до Лавочного, де вуйко Ігора ласкаво прийняв нас на нічліг. 

Ранком, о 5:30 покидаємо тепле ліжко, снідаємо і вирушаємо у... невідоме!