Якось так склалося, що у підсвідомості слова КАРПАТИ і ВОЛОВЕЦЬ звучать як синоніми... І як би ми не прокладали маршрут, мало не кожна наша мандрівка в Карпати не обходиться без Воловця!
Однак для різноманітності, цього разу, ми вирішили доїхати до Воловця новим маршрутом. Стартуємо із Славська, по дорозі доїжджаємо до Волосянки і вже звідси починаємо підніматись на перевал.
Трохи їхали, трохи йшли, рекорди ставити не планували, головне - відпочити!
Поступово польова дорога перейшла у лісову, місцями трохи болотисту і завалену деревами, але на загал - цілком проїжджабельно!
Набравши трохи висоти знаходимо кілька старих споруд і... старий колючий дріт, на якому Оленка прокололася.
Але це не проблема, всі необхідні інструменти завжди за спиною. Піт-стоп зайняв не більше 5 хвилин і ми знову в дорозі!
За черговим "горбком" ми побачили те, у що не хотіли повірити... навігатор показував, що нам потрібно їхати прямо, але наші очі прямо бачили тільки крутезну гору... в реальності вона виглядала мало не як якась стіна!
І хоч як би нам не хотілося туди підніматися, іншого виходу не було, тільки вперед. Що сказати... було КРУТО! Майже пів кілометра 37-градусного підйому!!! Висоту набирали немов у ліфті!
На горі вирішили кілька хвилин перепочити... сказати чесно, хоч підніматись на цю гору було не легко, але це набагато краще ніж спускатись по ній донизу!
Ну а дальше - наш улюблений спуск з Бескиду до Воловця!!! Фоток мало, ми насолоджувались процесом!
У Воловці, традиційно, смачний обід, під час якого команда трьоголосно вибирає відпочинок на річці у Воловці замість 35-ти кілометрів через перевал до Лавочного.
Хоча побулькавшись у такий спекотний день в гірській річці я пост-фактум теж віддав свій голос ЗА річку! :)
На кінець миємо свої велосипеди і вертаємось до Воловця на лєпетричку до Львова!
Кому цікаво, ось трек:
В спокійному темпі, з зупинками і відпочинком, маршрут проїжджається за 4-4,5 години. Тому думаю новачки без проблем можуть тут спробувати свої сили і навики у Карпатах!
Немає коментарів:
Дописати коментар