пʼятницю, 11 листопада 2011 р.

Вже не літо, але ще не зима - 11.11.11 11:11:11


Знов з'явилася нагода і дозволила погода ще один день покрутити педалі у Карпатах. Щоправда, температура нижче нуля і сутінки о 17:00 підказували нам, що варто прокладати маршрут менш-більш відомими шляхами. Тому ми вирішили проїхати від Сколе, до водоспаду на річці Кам'янка, далі через перевал дістатися до Труханова і звідти піднятися на Скали Довбуша поблизу Бубнища. Евакуація додому - зі Стрия.



По-дорозі до Сколе, у електричці зав'язалася цікава розмова з одним чоловіком і провідницею. Виявляється вона вже нас знала, оскільки ми не раз їздили по цій колії. 

У Сколе виходимо і зразу стаємо на педалі, бо на вулиці мороз! Через кілька хвилин починається підйом, на якому ми добре зігрілися. Далі - традиційна зупинка біля водоспаду, короткий відпочинок, фото.


Потім була гравійна дорога через село Кам'янка і крутенький підйом на перевал. Трохи їхали, трохи йшли.

На перевалі зупинилися перекусити, правда за кілька хвилин замерзли від пронизливого вітру. Швидко зібралися і поїхали дальше. 


Ігор згадав, що сьогодні 11.11.11, а це якраз була 11 година. Отож ми чекаємо ще кілька хвилин, щоб зробити спільне історичне фото о 11:11.

11.11.11 11:00
Їдемо дальше. Температура повітря була від -1 до -3 градуси. Під колесами чувся хрускіт замерзлої землі. На перевалі нас регулярно спішували болотяні ділянки. Хоч болото виглядало замерзлим, але в дійсності це було не так, і ми по кілька разів на цьому спалились... 

Спуск з перевалу класний! В міру крутий і технічний. Шкода, що трохи розбитий лісовозами. 

Вже на самому кінці спуску, на швидкості, невідомо звідки відчуваю сильний удар в заднє колесо... пробився. Довелося міняти камеру. Зовсім неприємна операція, коли велосипед весь у болоті...


При нагоді, поки міняли камеру, місцеві жителі розповіли нам, як найкоротше добратися до Скал Довбуша. Виявляється вони були зовсім близько! З Труханова до Скал була  дорога стежка навпростець через ліс. Один кілометр довелося поштовхати велосипед вгору, але це все відбулося швидко і непомітно :). Раптово на горизонті намалювалися Скали!




Потім ще був гарний швидкий спуск у Бубнище, а далі - нудні 35 кілометрів асфальту до Стрия. По горах кататися набагато цікавіше! :) 

Тим не менш, ми класно відпочили!

2 коментарі: